Словник Української Мови
Буква
1. Стосовний до краю (адміністративно-територіальної одиниці), що стосується життя, діяльності на рівні краю; такий, що знаходиться, діє на території краю.
2. Розташований, знаходячийся на краю чогось, поблизу межі, кінцевий.
3. Найважливіший, вирішальний, критичний; такий, що визначає подальший розвиток подій.
Приклад 1:
– Тут ідеться не про 1866 р., у якому на засіданні Сейму 12 квітня з вини польської депутатської більшості було провалено питання про надання Руському народному театрові державної субвенції, а про жовтень 1869 р., коли голова Товариства “Руська бесіда” Ю. Лаврівський вніс повторно питання на засіданні Сейму, і на цей раз з успіхом, бо від 1870 р. Крайовий Виділ як найвища управа Галичини виді- ляв щорічно фінансову допомогу театрові в сумі 3 тис.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”