крайок

1. Власна назва села в Україні, зокрема в Івано-Франківській та Львівській областях.

2. (заст., діал.) Зменшувально-пестлива форма до слова “край” у значенні околиця, окраїна, кінцева частина чогось.

Приклади вживання

Приклад 1:
I свiт, i огонь, i краса… I вже i на крайок його не можна зирнути оком, що ж буде, як усе явиться миру?.. I золотi променi вiд нього обсипали усю землю, i самiї небеса стали нiби ще краще.
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: іменник (однина) |