Значення
- (Філософія) –
Найвищий ступінь чого-небудь, найбільш виражена форма якої-небудь властивості, якості, стану тощо; щось, що знаходиться за межами звичайного, помірного, середнього.
- (Психологія) –
Надмірність у вчинках, поглядах, поведінці, що не визнає ніяких компромісів; радикальна позиція або дія.
- (Психологія) –
Важка, скрутна обставина, безвихідь; стан, коли немає іншого виходу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. крайність, р. крайності, д. крайності, з. крайність, о. крайністю, м. крайності, к. крайносте