краснопис

[krɑsnopɪs] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Мистецтво) –

    (істор., мистецтво) Старовинна назва мистецтва каліграфії, художнього оформлення рукописних книг, особливо поширена в Київській Русі та в українських монастирях; художнє письмо.

  2. (Лінгвістика) –

    (перен., заст.) Пишномовність, красномовство; стиль, що відрізняється надмірною вишуканістю, прикрашеними оборотами мови.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. краснопис, р. краснопису, д. краснописові, з. краснопис, о. краснописом, м. краснописі, к. краснописе

Більше записів