Значення
- (Лінгвістика) –
Вміння говорити вправно, переконливо та образно; ораторський талант.
- (Лінгвістика) –
Надмірна вишуканість, пишномовність у мовленні чи письмі, що часто сприймається як штучність або порожнє балакуцтво.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. красномовство, р. красномовства, д. красномовству, з. красномовство, о. красномовством, м. красномовстві, к. красномовство