1. (заст.) Письменник, який пише вишуканою, прикрашеною мовою; майстер художнього слова.
2. (перен., ірон.) Людина, яка схильна до надмірної красивості, пишноти та несуттєвої вишуканості в мовленні чи письмі.
краснописець
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |