drevosliv.com

Словник Української

краснопис

Буква

1. (істор., мистецтво) Старовинна назва мистецтва каліграфії, художнього оформлення рукописних книг, особливо поширена в Київській Русі та в українських монастирях; художнє письмо.

2. (перен., заст.) Пишномовність, красномовство; стиль, що відрізняється надмірною вишуканістю, прикрашеними оборотами мови.

Приклади:

Приклад 1:
Самостійним видом ханьського мистецтва була графіка, точніше — ієрогліфічний краснопис, вершиною якого стала творчість Ван Січжі в IV ст. до н. е. Вже в давнину китайці називали цього майстра графічної мініатюри «богом краснопису», таким відточеним було його мистецтво.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

More posts