крадько

1. (діал.) Той, хто краде, злодій; крадій.

2. (зоол., діал.) Хижий птах, який краде дичину у мисливців або в інших птахів (зазвичай про яструба).

3. (зоол., діал.) Комар, мошка.

Приклади:

Приклад 1:
От став він крадько­ма до хліба ру­ку по­си­ла­ти, а на об­раз – все ди­виться… По­си­лає ру­ку, не спус­кає очей – здається йо­му, що й бо­зя гля­дить на йо­го, хо­че пос­ва­ри­тись пальцем… він і прий­ме ру­ку на­зад… Оце при­ля­же до сто­лу голівкою (заб­рав­ся на ла­ву), зно­ву підкра­дається. Гля­не на об­раз – ди­виться бо­зя та й годі!
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”