коза-дереза

1. Фольклорний персонаж, хитра та вперта коза з українських казок, зазвичай антагоніст, що своєю впертістю, егоїзмом та неслухняністю завдає неприємностей іншим персонажам, але врешті-решт буває покарана.

2. Переносно — про вперту, свавільну, норовливу, часто егоїстичну людину (переважно жінку або дитину), яка не слухається, чинить на власний розсуд і створює проблеми оточенню.

Приклади вживання

Приклад 1:
Діти то є діти… Коли скласти пальці «козою», зробити страшні очі та погрозливо приказувати: «коза-дереза, за півбока луплена», ніби й справді коза хоче рогами забодати, діти регочуться до гикавки. Спосіб бавитися з дітьми загальновживаний і традиційний.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”

Частина мови: іменник () |