Який належить доброхіту, пов’язаний з ним; властивий доброхіту.
доброхітний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Який належить доброхіту, пов’язаний з ним; властивий доброхіту.
Відсутні