Значення
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. котець, р. котця, д. котцеві, з. котця, о. котцем, м. котцеві, к. котче
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘котець’ в українській мові має кілька значень: це і клітка для птахів чи дрібних тварин, і відгороджене місце в коморі для зерна, і скриня або ящик для зерна, а також огорожа за домом для свиней чи інших дрібних тварин. Етимологічно воно пов’язане зі старослов’янським ‘котьць’ (клітка, загорода), яке, у свою чергу, походить від праслов’янського ‘*kojiti’ зі значенням ‘заспокоювати’ (пор. українське ‘покій’). Таким чином, первісне значення могло бути пов’язане з місцем, де тварина почувається спокійно.