костенітися

1. (про організм) Втрачати рухливість, ставати твердим, нерухомим, як кістка; дерев’яніти, костеніти.

2. (перен., про людину) Ставати дуже нерухомим, завмирати від сильного переживання (страху, здивування, подиву тощо).

3. (перен., про почуття, ставлення) Ставати нечутливим, холодним, бездушним; застигати.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |