Значення
- (Біологія) –
(про організм) Втрачати рухливість, ставати твердим, нерухомим, як кістка; дерев’яніти, костеніти.
- (Психологія) –
(перен., про людину) Ставати дуже нерухомим, завмирати від сильного переживання (страху, здивування, подиву тощо).
- (Психологія) –
(перен., про почуття, ставлення) Ставати нечутливим, холодним, бездушним; застигати.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я костеніюся, ти костенієшся, він костеніється, ми костеніємося, ви костенієтеся, вони костеніються