Значення
- (Біологія) –
Перетворюватися на кістку, ставати твердим, як кістка; зазнавати процесу окостеніння.
- (Психологія) –
Перен. Ставати нерухомим, застигати, дерев’яніти (від холоду, страху, здивування тощо).
- (Психологія) –
Перен. Втрачати гнучкість, ставати закостенілим, консервативним у думках, поглядах, звичках.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я костенію, ти костенієш, він костеніє, ми костеніємо, ви костенієте, вони костеніють