1. Мати певну ціну, вартість при продажі або купівлі.
2. Потребувати значних зусиль, жертв, втрат для досягнення чогось або внаслідок чогось.
3. (у безособовому вживанні) Бути доцільним, вартим уваги, мати сенс (зазвичай з часткою «би»).
коштувати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Вартувати — також: коштувати, цінність (від «вартість»). В а с п а н — мосьпан, вельможний пан.
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: дієслово () |