корінцюватися

[korint͡sjuʋɑtɪsjɑ] Дієслово

Буква:К

Значення

  1. (Ботаніка) –

    (про рослини) Утворювати корінці — короткі, потовщені кореневі відростки, що виконують функцію вегетативного розмноження або запасування поживних речовин.

  2. (Лінгвістика) –

    (перен., розм.) Міцно, глибоко вкорінюватися, ставати невід’ємною частиною чогось; тривало та стабільно існувати десь.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я корінцююся, ти корінцюєшся, він корінцюється, ми корінцюємося, ви корінцюєтеся, вони корінцюються

Більше записів