корінцювати

[korint͡sjuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:К

Значення

  1. (Сільське господарство) –

    (у діалектах, переважно західних) Розчищати, обробляти коріння дерев або чагарників, викорчовувати пні; готувати ділянку під посів або город.

  2. (Лінгвістика) –

    (переносно, рідко) Ретельніше, глибше вивчати щось, заглиблюватися в суть справи; аналогічно до “копатися в корінні”.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я корінцюю, ти корінцюєш, він корінцює, ми корінцюємо, ви корінцюєте, вони корінцюють

Більше записів