корінчик

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “корінь” — невеликий корінь, тонке коріння рослини.

2. (анатомія) Нижня закруглена частина зуба, що знаходиться в яснах і щелепі.

3. (мовознавство) Незмінна основа слова, що несе його основне лексичне значення (корінь слова).

4. (переносне значення) Початок, джерело, первинна причина чогось.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |