Словник Української Мови
Буква
1. Назва села в Україні, зокрема у Волинській та Рівненській областях.
2. Історична назва міста Корець на Рівненщині, відомого з літописів з 1150 року.
3. (у спеціальній літературі) Старовинна міра об’єму рідин, що використовувалася на українських землях, приблизно рівна 10 літрам (десятиріччю).
Приклад 1:
Зайшовши в рябий московський намет, Мефодій вихилив корець медовухи й став переконувати Ромадановського, що тепер Сомко їм більше непотрібний, що вони можуть самі завершити кампанію, піти на правий берег і здобути там міста, що полки Білоцерківський, Канівський і Черкаський охоче піддадуться під руку його царської величності. Нехай він собі бенкетує, а нам треба, не гаючись, рушати на той бік.
— Франко Іван, “Мойсей”