корець

[korɛt͡sʲ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Географія) –

    Назва села в Україні, зокрема у Волинській та Рівненській областях.

  2. (Історія) –

    Історична назва міста Корець на Рівненщині, відомого з літописів з 1150 року.

  3. (Історія) –

    (у спеціальній літературі) Старовинна міра об’єму рідин, що використовувалася на українських землях, приблизно рівна 10 літрам (десятиріччю).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. корець, р. корець, д. корець, з. корець, о. корець, м. корець, к. корець

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘корець’ походить від праслов’янського *kъrьсь, пов’язаного зі словом ‘кора’ (укр. кора, корито). Існують також інші версії походження, наприклад, від давньоіндійського ‘carúh’ (казан, горщик) або давньоісландського ‘hverr’ (казан), але вони менш переконливі. Також є сумнівні зближення з давньоіндійським ‘khārāh’ (міра місткості) та грецьким ‘зро’ (міра), що походить від гебрейського ‘ког’ (міра зерна).
Споріднені слова:кора, корито, черпак

Більше записів