коренище

1. Збільшувальна форма до слова “корінь” — великий, потужний корінь рослини, що має виразні розгалуження або потовщення.

2. Нижня, часто потовщена частина стовбура деяких рослин (наприклад, папороті), що розташована під землею або на її поверхні та несе корені.

3. Перенісне значення: основа, джерело, першопричина чогось (наприклад, явища, традиції, роду).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |