кордубатий
[kordubɑtɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Лінгвістика) –
(Про людину) Який має великі, товсті губи.
- (Лінгвістика) –
(Переносно, розм.) Про щось видатне, помітне, що привертає увагу своїми розмірами або формою.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кордубатий, р. кордубатого, д. кордубатому, з. кордубатого, о. кордубатим, м. кордубатім
Походження слова (Етимологія)
Слово «кордубатий» означає «з кривим стовбуром, сучкуватий (про дерево); незграбний (про людину)». Воно, ймовірно, виникло внаслідок контамінації (змішування) слів «кордуб» (старе слово, що означало «міцний дуб») та «кострубатий» (той, що має нерівну, шорстку, покручену поверхню; незграбний). Також пов’язане зі словом «кордубачча» (кориві дерева, частіше дуби).