кордонний

[kordonnɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Який стосується кордону (державного кордону), пов’язаний із ним або призначений для його охорони.

  2. (Географія) –

    Який розташований, знаходиться на кордоні або безпосередньо біля кордону.

  3. (Лінгвістика) –

    Який є межею, границею чогось; крайній, граничний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кордонний, р. кордонного, д. кордонному, з. кордонного, о. кордонним, м. кордоннім

Більше записів