Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Верхня частина снопа, де з’єднуються колосся, а також сам сніп, складений колоссям донизу.
2. (діал.) Невелика купа снопів, поставлена вертикально колоссям угору для досушування на полі після жнив.
3. (діал., рідк.) Пташине гніздо, зроблене в земляній норі або серед коріння.
Приклад 1:
Та овація, то був моральний копняк п. Губ- чакові і п. Г-к відчув і зрозумів його, а се зробила тернопільська публіка, що “не стоїть під командою ніяких інспіраторів з ґардеро- би”. Що п. Губчак перед остатньою димісією вже два рази прога- няв д. Н-ого, се чиста вигадка; правда натомість, що, Ниж-кий два рази брав сам димісію супроти нечемного і простацького поведеня п. Губчака, а остав тому, що п. Губчак толкувався “роздразненням” і формально перепросив його.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”