1. У математиці та фізиці — операція або процес, за допомогою якого об’єкт (наприклад, вектор, оператор, матриця) з’єднується або множиться сам на себе, утворюючи нову величину (наприклад, скалярний добуток вектора на себе дає квадрат його довжини).
2. У лінгвістиці — рідкісний термін для позначення словосполучення, утвореного шляхом поєднання слова з самим собою або його відтвореної форми, часто зі зміною граматичної форми або з додаванням сполучника (наприклад, “день-у-день”, “радий-раденький”).