копченя

[kopt͡ʃɛnjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Молода дитина, немовля, яке ще не ходить самостійно (застаріле, діалектне).

  2. (Література) –

    Термін, що вживається в народній творчості (казках, піснях) для позначення маленької дитини, часто з відтінком пестощів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. копченя, р. копчені, д. копчені, з. копченю, о. копченею, м. копчені, к. копчене

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів