координування

1. Дія за значенням дієслова координувати; узгодження, погодження дій, зусиль, роботи різних осіб, організацій тощо для досягнення спільної мети.

2. У лінгвістиці: синтаксичний зв’язок між однорідними членами речення або частинами складного речення, що виражається сполучниками або інтонацією.

Приклади вживання

Приклад 1:
7.Координування і взаємодія діяльності всіх співробітФ ників в області якості. Застосовуючи дані принципи і в цілому методологію TQM, підприємство може отримати досить багато переваг (рис.10.7).
— Котляревський Іван, “Енеїда”

Приклад 2:
1.1): Розділ 1 12 9 мікропроцесор ( МП чи CPU – central processor unit) – є центральним пристроєм, мозком, який безпосередньо здійснює координування усієї роботи, опрацювання, взаємозв’язок та обмін даними поміж функціональними вузлами через системну шину. МП включає в себе: 1) арифметико-логічний пристрій (АЛП) для виконання арифметичних і логічних обчислень; 2) пристрій керу- вання (ПК) для координації й синхронізації роботи усіх пристроїв комп’ютера; 3) мікропроцесорну пам’ять у вигляді регістрів та кеш-пам’яті; 4) інтерфейсну систему, яка реалізує зв’язок з іншими пристроями через системну шину.
— Невідомий автор, “132 Trofimenko Og Prokop Iuv Shvaiko Ig Ta Inc Osnovi Programuva Tech”

Частина мови: іменник (однина) |