Словник Української Мови
Буква
1. Узгоджувати, погоджувати дії, зусилля або роботу різних осіб, груп чи організацій для досягнення спільної мети.
2. Установлювати взаємозв’язок, гармонійне співвідношення між окремими частинами, елементами чогось, надавати їм цілісності.
3. У хімії: з’єднувати молекулу або іон речовини з іншими молекулами або іонами, утворюючи координаційні сполуки.
Приклад 1:
Також слід визначити структури, які можуть прийняти відповідні рішення та координувати їх виконання. Отже, активізація співробітництва України в транспортно -логістичній сфері з країнами – сусідами заслуговує на особливу увагу.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 2:
Це дозволяє комбінату «Z» поширити програму раціонального господарювання відходами за межі свого закладу та координувати екологічні заходи на всіх ділянках дистрибуції кінцевої продукції. Як висновок, можна стверджувати, що раціональне використання відходів полягає, перш за все, в запобіганні їх виникненню, а у випадку обмежених можливостей щодо останнього – у виборі такого методу утилізації та знищення відходів, який не тільки зменшить їх шкідливий вплив на навколишнє середовище, але й одночасно запевнить зниження логістичних витрат та поліпшення рівня логістичного обслуговування клієнтів.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 3:
Так, у 1995 році К. Обермеєр, засновник фірми з виробництва модного лижного одяг Sport Obermeyer (Австрія) організував разом з гонконгським постачальником Р.Це спільне підприємство, яке повинно було діставати сировину, займатися кроєм та пошиттям одягу, а також координувати поставки. За останні 10 років К. Обермеєр передав повноваження Р. Це з прийняття більшої частини рішень з виробництва та інвестицій.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”