Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан узгодженості, взаємної відповідності частин, елементів чи дій у системі, що забезпечує її цілісність і ефективне функціонування.
Управлінський або організаційний термін, що означає налагоджену взаємодію між окремими підрозділами, особами чи процесами для досягнення спільної мети.
Приклад 1:
До позитивних заходів слід віднести: – поліпшення організації праці; – цілеспрямованість; – ритмічність; – координованість; – легкість; – продуктивність, що відбивається на матеріальному становищі працівників і веде до підвищення їхньої моральної задоволеності. Поряд із цим, досить важливо усунути психологічні бар’єри між конфліктуючими і сприяти їх взаєморозумінню.
— Котляревський Іван, “Енеїда”