координація

[koordɪnɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Менеджмент) –

    Узгодження, злагодження дій, зусиль, роботи різних осіб, організацій або різних частин одного механізму для досягнення спільної мети.

  2. (Медицина) –

    У фізіології — злагоджена дія різних органів, систем організму або м’язів, що забезпечує чітке виконання складних рухів та функцій.

  3. (Хімія) –

    У хімії — тип хімічного зв’язку, при якому пара електронів, що його утворює, надається одним атомом (донором).

  4. (Лінгвістика) –

    У лінгвістиці — синтаксичний зв’язок між однорідними членами речення або частинами складного речення, що виражається сполучниками та інтонацією.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. координація, р. координації, д. координації, з. координацію, о. координацією, м. координації, к. координаціє

Більше записів