1. Призначений для координації, пов’язаний з узгодженням дій, зусиль або функцій різних суб’єктів для досягнення спільної мети.
2. Такий, що стосується координат, пов’язаний із системою координат або визначенням положення об’єкта в просторі.
координаційний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Власне, в його особі ми мали потужний неформальний інститут культурних зв’язків, науково-практичний координаційний центр перекладацької діяльности, значення якого в історії української культури нашого століття важко переоцінити. Нещодавно мені до рук трапив надзвичайно цінний епістолярний масив: листи до чеської україністки Зіни Ґеник-Березовської з України від її колег, переважно шістдесятників.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: прикметник () |