кооперований
[koopɛroʋɑnɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Техніка) –
(про виріб, конструкцію) такий, що складається з окремих готових деталей або вузлів, виготовлених спеціалізованими підприємствами, які з’єднуються (кооперуються) на місці остаточного складання.
- (Виробництво) –
(про підприємство, виробництво) такий, що бере участь у кооперації, тобто у виробничих зв’язках із іншими організаціями для створення певного кінцевого продукту.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кооперований, р. кооперованого, д. кооперованому, з. кооперованого, о. кооперованим, м. кооперованім