кооперований

1. (про виріб, конструкцію) такий, що складається з окремих готових деталей або вузлів, виготовлених спеціалізованими підприємствами, які з’єднуються (кооперуються) на місці остаточного складання.

2. (про підприємство, виробництво) такий, що бере участь у кооперації, тобто у виробничих зв’язках із іншими організаціями для створення певного кінцевого продукту.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |