Словник Української Мови
Буква
1. Об’єднання зусиль, спільна діяльність кількох осіб або організацій для досягнення спільної мети; співробітництво.
2. Організаційно-господарська форма об’єднання громадян на засадах членства для спільного ведення виробничої, торговельної чи іншої господарської діяльності, спрямованої на задоволення матеріальних та соціальних потреб її учасників.
Приклад 1:
RailCust- Railway and Customs Cooperation Залізнично-митна кооперація Мета: пришвидшити перетин кордонів залізницею між Фінляндією та Росією, використовуючи електронний обмін даних. Угода підписана, створено план дій 12.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 2:
Взаємодія розго- ртається як кооперація або конкуренція. Перша активізує спільну діяльність, а друга гальмує її.
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs Tech”