Словник Української Мови
Буква
1. Об’єднання зусиль, засобів або ресурсів різних організацій, підприємств чи окремих осіб для спільного досягнення певної господарської, виробничої чи соціальної мети; співробітництво, спілка.
2. У економіці та промисловості — форма організації виробництва, при якій різні підприємства або їхні підрозділи узгоджено виробляють складові частини кінцевого продукту.
Приклад 1:
Перший крок до економічної інтеграції в межах північноамериканського регіону було зроблено 1 січня 1989 року із прийняттям Угоди про вільну торгівлю між Канадою та США (ФТА – Canada-US Free Trade Agreement), що продовжила подальші тенденції збільшення обсягів взаємної торгівлі, інвестицій та комерційного кооперування. Одним із найважливіших пунктів угоди стало скасування всіх тарифів у торгівлі між США та Канадою до 1998р., особливо враховуючи те, що канадські митні тарифи були одними із найбільш високих серед промислово розвинених країн світу.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 2:
ОрганізаційноКтехнічні й організаційноКадміністративні механізми включають: стандартизацію продукції й організації виробництва, що здійснюються в інтересах створення єдиної організаційноФтехнічної основи спеціалізації й кооперування виробництва, забезпечення його ритмічності, досягнення висоФ ких якісних показників, ефективності використання виробниФ чих ресурсів, розширення можливостей і прискорення впровадФ ження у виробництво нової техніки й технології, поліпшення умов і безпеки праці; сертифікацію відповідності продукції або послуги певному стандарту чи технічній умові, здійснювану в інтересах сумлінної конкуренції й захисту споживача; ліцензуФ вання діяльності компанії, здійснюване державою за окремими видами діяльності з метою забезпечення й захисту життєво важливих інтересів особистості, суспільства й держави.
— Котляревський Іван, “Енеїда”