1. У логіці — спосіб зв’язку між висловлюваннями або частинами складного висловлювання за допомогою сполучника «і», що означає одночасну істинність об’єднаних елементів.
2. У лінгвістиці — спосіб синтаксичного зв’язку між однорідними членами речення або частинами складного речення, що виражає їхнє з’єднання (сполучення).
3. У формальній граматиці та інформатиці — властивість, що стосується операції логічного множення або об’єднання за допомогою кон’юнкції.