коничка

[konɪt͡ʃkɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма від слова “кін” — маленький кінь, конячка (застосовується переважно в мовленні дітей або в ласкавому звертанні).

  2. Розмовна назва дитячої іграшки у вигляді коня (наприклад, дерев’яної палички з кінською головою, качалки, іграшкового коняка).

  3. У спортивній гімнастиці та акробатиці — гімнастичний снаряд для махових вправ, що має форму тіла коня з двома ручками (вуздечками); кінь-махи.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. коничка, р. конички, д. коничці, з. коничку, о. коничкою, м. коничці, к. коничко

Більше записів