кониченько

1. Зменшувально-пестливе від “кінь”, що вживається для вираження ласки або співчуття до коня, а також у фольклорних текстах.

2. Власна назва коня, кличка, що вказує на його малі розміри, молодість або ставлення до нього господаря.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |