конячина

1. М’ясо коня, кобили, що використовується як їжа.

2. Розм. Про щось дуже погане, низької якості, непридатне до вживання (про їжу, напій тощо).

3. Розм., зневажл. Про щось застаріле, незграбне, невдале (часто про твір мистецтва, літератури, техніку).

Приклади вживання

Приклад 1:
Ми ж, гетьмане, коней усіх межи собою вже поділили, і в кожного з нас тепер своя конячина. Хто захоче ії віддавати?
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”

Частина мови: іменник (однина) |