1. Властивий коневі, що стосується коней; кінський.
2. Призначений для коней; кінський.
3. У складі ботанічних та зоологічних назв: що має відношення до коней або схожий на щось кінське (наприклад, коняча грива, конячий щавель).
конячий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Стасьо, щоправда, попестив рукою мудрий конячий писок і з цілою можливою поштивістю сформулював понижче запитання: — Як звати вашого красеня, сер? — Само собою зрозуміло, що Росинант, — значно ширше всміхнувся Джабраїлі.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: прикметник () |