континуо

1. (у музиці) Безперервно, постійно, без пауз; позначення для безперервного виконання музичної партії, особливо партії басового голосу (генерал-басу) в музиці бароко.

2. (переносно, книжн.) Безперервно, без зупинки, постійно; у безперервній послідовності.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прислівник () |