континуум

[kontɪnuum] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Математика) –

    Континуум — суцільна, неперервна єдність, безперервна множина або цілісна система, у якій будь-які два елементи можна поєднати плавним, поступовим переходом без чітких меж або стрибків.

  2. (Математика) –

    Континуум — у математиці та фізиці: безперервна множина (наприклад, множина всіх дійсних чисел), що володіє властивістю щільності та повноти, де між будь-якими двома елементами завжди існує проміжний.

  3. (Лінгвістика) –

    Континуум — у лінгвістиці: суцільна, недискретна мовна сутність (наприклад, мовний простір або діалектний ланцюг), де зміни відбуваються поступово без різких меж.

  4. (Філософія) –

    Континуум — у філософії: безперервна, недискретна субстанція або реальність, що розвивається плавно, без поділу на окремі, ізольовані частини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. континуум, р. континуума, д. континуумові, з. континуум, о. континуумом, м. континуумі, к. континууме

Більше записів