Значення
- (Математика) –
Континуум — суцільна, неперервна єдність, безперервна множина або цілісна система, у якій будь-які два елементи можна поєднати плавним, поступовим переходом без чітких меж або стрибків.
- (Математика) –
Континуум — у математиці та фізиці: безперервна множина (наприклад, множина всіх дійсних чисел), що володіє властивістю щільності та повноти, де між будь-якими двома елементами завжди існує проміжний.
- (Лінгвістика) –
Континуум — у лінгвістиці: суцільна, недискретна мовна сутність (наприклад, мовний простір або діалектний ланцюг), де зміни відбуваються поступово без різких меж.
- (Філософія) –
Континуум — у філософії: безперервна, недискретна субстанція або реальність, що розвивається плавно, без поділу на окремі, ізольовані частини.
Правопис та відмінювання
н. континуум, р. континуума, д. континуумові, з. континуум, о. континуумом, м. континуумі, к. континууме