континуатив

[kontɪnuɑtɪʋ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Континуатив — граматична категорія дієслова, що виражає тривалу, неперервну або повторювану дію, часто утворюється за допомогою спеціальних афекіксів або конструкцій (наприклад, в англійській мові — форма з закінченням -ing, в українській — за допомогою префіксів по-, за- або описовими конструкціями).

  2. (Лінгвістика) –

    Континуатив — видова форма дієслова в деяких мовах, основним значенням якої є передача процесуальності, незавершеності дії на момент мовлення або на тлі іншої дії.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. континуатив, р. континуативу, д. континуативові, з. континуатив, о. континуативом, м. континуативі, к. континуативе

Більше записів