континуанта

1. (Математика) Дріб, утворений з ланцюгового дробу шляхом обриву на певному кроці; також — чисельник або знаменник такого дробу.

2. (Лінгвістика) Мовна одиниця (звук, морфема, слово тощо), що знаходиться в безперервному, нерозривному зв’язку з іншими одиницями в потоці мовлення або в системі мови.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |