Значення
- (Математика) –
(Математика) Дріб, утворений з ланцюгового дробу шляхом обриву на певному кроці; також — чисельник або знаменник такого дробу.
- (Лінгвістика) –
(Лінгвістика) Мовна одиниця (звук, морфема, слово тощо), що знаходиться в безперервному, нерозривному зв’язку з іншими одиницями в потоці мовлення або в системі мови.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. континуант, р. континуанта, д. континуантові, з. континуант, о. континуантом, м. континуанті, к. континуанте