Континуальнозначність — у лінгвістиці, зокрема в семантиці: властивість дієслова (або іншого предиката) виражати дію, стан або процес, що розглядається як тривала, однорідна, необмежена внутрішніми межами та неспрямована на конкретний результат у часі.
Континуальнозначність — у філософії та логіці: характеристика поняття або явища, що існує або розглядається як безперервна, неподільна на чіткі дискретні одиниці цілісність.