Древослів

Словник Української Мови

континентальний

Буква

1. Який стосується континенту (материка), характерний для нього або розташований на континенті (на противагу острівному чи океанічному).

2. У географії та кліматології: такий, що властивий внутрішнім районам материків, далеким від моря (на противагу морському); наприклад, про клімат — з різкими перепадами температур, зі спекотним літом та холодною зимою.

3. У геології: пов’язаний з будовою, утворенням або процесами, що відбуваються в континентальній корі.

4. У політичному та історичному контексті: який стосується материкової частини держави або певного союзу держав на одному континенті (наприклад, континентальна блокада).

Приклади вживання

Приклад 1:
Клімат Іранського нагір’я різко континентальний, із великими річними перепадами температури повітря, тобто зі спекотним літом і холодною зимою. У внутрішніх областях Ірану опадів для землеробства не вистачало, до того ж вони припадали переважно на зимовий період року.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Частина мови: прикметник () |

Більше записів