1. Географічний термін, що означає сукупність кліматичних особливостей (великі річні та добові амплітуди температури повітря, мала кількість опадів, низька вологість тощо), зумовлених впливом великих масивів суходолу та віддаленістю від пом’якшувального впливу океанів.
2. У переносному значенні — властивість бути ізольованим, замкнутим у своїх інтересах або мати обмежені зв’язки з іншими, за аналогією з віддаленістю континентального регіону від моря.