контррозвідка

[kontrrozʋidkɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Діяльність спеціальних органів держави, спрямована на виявлення, запобігання та припинення розвідувальної (шпигунської) діяльності іноземних спецслужб, а також на протидію диверсійним, терористичним та іншим ворожим акціям на території країни.

  2. (Менеджмент) –

    Структурний підрозділ або організація (служба, управління), що здійснює таку діяльність.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. контррозвідка, р. контррозвідки, д. контррозвідці, з. контррозвідку, о. контррозвідкою, м. контррозвідці, к. контррозвідко

Більше записів