контррозвідник

Значення

1. (Юриспруденція) –

   Співробітник органу контррозвідки, який здійснює діяльність з виявлення, запобігання та припинення розвідувальної та іншої шкідливої діяльності на користь іноземних держав, спрямованої проти безпеки України.

2. (Військова справа) –

   Військовослужбовець або спеціаліст, який займається контррозвідувальним забезпеченням у Збройних Силах та інших військових формуваннях, спрямованим на захист від ворожої агентурної розвідки, диверсій та терористичних актів.

Правопис та відмінювання