контрреформація

[kontrrɛformɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Релігія) –

    Релігійно-політичний рух у католицькій церкві в Європі XVI–XVII століть, спрямований на відновлення впливу та авторитету католицизму після Реформації, що включав внутрішнє оновлення церкви (наприклад, діяльність ордену єзуїтів) та активну боротьбу з протестантизмом.

  2. (Політика) –

    Загальніше — активний опір реформам, спрямований на відновлення попереднього стану або порядку в будь-якій сфері суспільного життя.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. контрреформація, р. контрреформації, д. контрреформації, з. контрреформацію, о. контрреформацією, м. контрреформації, к. контрреформаціє

Більше записів