1. Релігійно-політичний рух у католицькій церкві в Європі XVI–XVII століть, спрямований на відновлення впливу та авторитету католицизму після Реформації, що включав внутрішнє оновлення церкви (наприклад, діяльність ордену єзуїтів) та активну боротьбу з протестантизмом.
2. Загальніше — активний опір реформам, спрямований на відновлення попереднього стану або порядку в будь-якій сфері суспільного життя.