Значення
- (Юриспруденція) –
Про документ, акт тощо: бути засвідченим, підтвердженим підписом уповноваженої особи (зазвичай міністра, керівника відомства) після підпису вищої посадової особи (наприклад, глави держави), набуваючи таким чином офіційної сили.
- (Юриспруденція) –
Про підпис уповноваженої особи: бути проставленим на документі, акті поряд з основним підписом для його засвідчення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я контрасигнуюся, ти контрасигнуєшся, він контрасигнується, ми контрасигнуємося, ви контрасигнуєтеся, вони контрасигнуються