Словник Української Мови
Буква
1. Різка відмінність, суттєва протилежність між явищами, предметами, ознаками тощо.
2. У мистецтві (образотворчому, фотографії, кінематографії) — чітко виражена різниця між світлими та темними ділянками зображення, а також між кольорами, що сприймаються як протилежні.
3. У фізиці та техніці — величина, що кількісно характеризує ступінь відмінності між найсвітлішими та найтемнішими ділянками зображення або між кольорами об’єкта та фону.
Приклад 1:
— Ну, то поруч них, через контраст, моя шаблонова пика здається просто рилом… А той контраст усі бачать завсіди, бо ми троє живемо разом. — Але ж хіба саме обличчя… — хотів щось заперечити йому Лаговський.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
Для рівномірно освітленого екрана ( )minmax II = контраст– ність дорівнює нулю.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
Надзвичайно разючий контраст після Києва, особливо після тієї голодної, моторошної, смертельної для мене осени. Приїхав сюди 1/1V увечері.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”