Значення
- (Юриспруденція) –
Завіряти підписом виконання акта, що виданий іншою уповноваженою особою, надаючи йому таким чином юридичної сили (переважно про державні, дипломатичні документи).
- (Юриспруденція) –
У конституційному праві: проставляти свій підпис на офіційному документі (наприклад, законі, указі) поряд з підписом вищої посадової особи (наприклад, президента, монарха), тим самим беручи на себе відповідальність за цей акт і надаючи йому чинності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я контрасигную, ти контрасигнуєш, він контрасигнує, ми контрасигнуємо, ви контрасигнуєте, вони контрасигнують